- проханий
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до прохати. || про́хано, безос. присудк. сл. Проханий гість. Проханий обід.••
Про́хані гро́ші заст. — милостиня.
2) у знач. прикм., розм. Якого доводиться довго просити зробити що-небудь, запрошувати кудись; прошений.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.